Прощай дитинство, тепер ввійшли ви в самостійний світ.

Останній дзвоник, добре його чути, 

Але у скронях сум чомусь у всіх, 

Бо шкільні роки учням не забути, 

Бо не забув ніхто шкільних ще днів. 

Радійте діти, хоч й пройшло дитинство, 

Ви збережіть в душі свою любов. 

І не забудьте, що вас вчили жити, 

І не забудьте школу та добро. 

Добро, що дарував кожен наставник, 

Добро, що прикріпили вчителі, 

Добро, що дзвоник вас заставив, 

Відчути, вивчити, подякуйте усі.